ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)» - ВІД 18.12.2018 р. №2657-VIII

НАКАЗ МОН "ДЕЯКІ ПИТАННЯ РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ" - ВІД 28.12.2019Р. №1646

Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.   

Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

·        систематичність (повторюваність) діяння;

·        наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

·        дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Типові риси учнів, схильних ставати булерами 

(за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):

·        відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;

·        імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);

·        не виявляють співчуття до своїх жертв;

·        зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

·        полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;

·        часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

·        можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів:

·        відчуття провини;

·        відчуття власного безсилля;

·        небажання/нерозуміння власної ролі.Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.

 Хто може бути жертвою булінгу:

·        діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків; - невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

·        діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

·        діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

·        діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Агресором та постраждалим може бути/стати будь хто, навіть не у відповідності до переліку.

Хто може бути агресором або агресоркою:

·        вони зазвичай фізично сильніші за інших;

·        виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

·        вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

·        мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Хто може бути спостерігачами:

·        діти з кола кривдника або кривдниці; - однокласники або однокласниці;

·        випадкові учні або учениці;

·        всі, хто бачить ситуацію булінгу.